Інформатика на сьогоднішній день є одним із засобів формування не тільки освітнього, а й розвиваючого та інтелектуального потенціалу особистості. У процесі профільного вивчення інформатики основні завдання курсу значно розширюються та доповнюються, що обумовлено необхідністю виявлення та розвитку в учнів логічних здібностей, підготовки їх до участі в інтелектуальних змаганнях та наукових дискусіях, формування в них стійкого інтересу до інформатики і пов’язаної з нею професійної діяльності, підготовки до навчання у вищих навчальних закладах.
   Програма профільного вивчення інформатики розрахована на викладання у 10-11 класах. Вона складається з двох паралельних змістових ліній: інформаційно-комунікаційні технології і алгоритмізація та програмування. Дана програма є продовженням програми вивчення інформатики у 9-му класі та базується на знаннях учнів, отриманих при вивченні інформатики у 9-му класі, та орієнтована на класи, які працюють за навчальними планами з інформаційно-технологічним профілем навчання.
     Програма профільного вивчення інформатики тематично значно розширює і поглиблює матеріал програм рівня стандарту та академічного рівня для 10-11 класів. А саме, програма містить весь тематичний матеріал, який увійшов до програм рівня стандарту та академічного рівня у вигляді окремих тем, що відповідають таким же темам зазначених програм, або ж підтем, що змістовно їх поглинають.

Мета курсу досягається через практичне оволодіння учнями навичками роботи з основними складовими сучасного програмного забезпечення комп’ютерів, ознайомлення з функціональним призначенням основних пристроїв комп’ютера, з основами технології розв’язування задач за допомогою комп’ютера, починаючи від їх постановки й побудови відповідних інформаційних моделей і завершуючи інтерпретацією результатів, отриманих за допомогою комп’ютера.

Характерною особливістю структури даної навчальної програми є те, що вона складається з двох паралельних змістовних ліній: сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та основ алгоритмізації та програмування (ОАП). Обидві ці лінії тематично взаємопов’язані і послідовно узгоджені. Це дозволяє підготувати учнів до сприйняття нового матеріалу взаємопов’язаних частин обох паралельних змістовних ліній і не втрачати в часі актуальність вивчення тем обох курсів.

Ще однією з головних ідей, покладених у розробку програми, є стимулювання самостійної роботи учнів шляхом виконання власних проектів та проектних завдань. Це в першу чергу спонукає до розвитку їх творчого креативного мислення під час опанування курсу профільного вивчення інформатики.

Програма курсу розрахована на використання комп’ютерів на кожному уроці. Вивчення курсу сплановано на 2 роки (10-11 кл.) з розрахунку 350 годин. Програмою передбачено тижневе навантаження у 5 навчальних годин. Розподіл годин між змістовими лініями відбувається так: у 10-му класі 2 години на тиждень виділяється для тем з основ інформаційно-комунікаційних технологій та 3 години для тем з основ алгоритмізації та програмування, а в 11-му класі 3 години на тиждень виділяється для лінії ІКТ та 2 години для лінії ОАП.

Майже всі розділи програми в лінії ІКТ і деякі розділи в лінії ОАП за змістом і вимогами до навчальних досягнень збігаються з відповідними курсами за вибором з інформатики, можливо, в дещо ущільненому варіанті.

Програма академічного рівня розрахована на вивчення інформатики в 10–11 класах старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів в обсязі 1 години на тиждень у 10 класі та 2 годин на тиждень в 11 класі.

10 клас (32 години + 3 години резервного часу)

11 клас (66 години + 4 години резервного часу)

Як бачимо, за програмою профільного рівня відводиться  більше годин для вивчення базових тем. Розділ програмування складається з кількох частин: «Основи об’єктно-орієнтованого програмування (додатково розглядаються записи, множини, покажчики, використання стеку, робота з чергою»),  «Основи теорії графів», «Основи об’єктно-орієнтованого проектування»,  «Автоматизація роботи у  в офісних програмах за допомогою VBA».

Що є проблемою? Наприклад, вивчення теми «Основи об’єктно-орієнтованого проектування», слід бути знайомим із мовою UML та середовищем програмування  Poseidon. Аналогічно проблемним є створення макросів за допомогою VBA у середовищах Word, Excel та Power Point з використанням розгалужень, циклів, масивів, програмування в середовищі MS Access. Тобто вчитель повинен знати мову програмування Pascal, Delphi, VBA, VBA for Applications, UML. Міністерство освіти не запропонувало ніякої літератури для вивчення цих тем. Курси підвищення кваліфікації вчителів інформатики є дуже далекими від вивчення відповідних тем.

         Підсумовуючи свою роботу, як учителя інформатики, можу сказати, що в учнів не було особливих проблем при складанні екзамену з інформатики та не була проблемною міська олімпіада з ІКТ. Для досягнення більш кращого результату учителю слід  вдосконалювати свої знання та навички.